Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – бартендерка київського закладу Gamondi Cocktail Bar Ілона Нікітюк.
- Раніше ми розповідали про всі публікації рубрики «Бармен тижня» за минулий рік.
Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Це було у Хмельницькому, коли я прийшла на стажування до одного з найкращих закладів гостинності. Це був Clover Club – пам‘ятаю його, як зараз. Тоді приготував його, до речі, мій майбутній хлопець. Це було кохання з першого погляду. І зараз я кажу про світ напоїв.
Чи був один чіткий момент, коли ти вирішила стати бартендеркою? Чому ти вирішила пов’язати своє життя з цією професією? Коли я ще працювала офіціанткою, під час першого локдауну, я допомагала колегам бартендерам знімати відео на конкурси і так захопилась їхньою майстерністю, що весь час витратила на вивчення різного алкоголю, технік, міксології тощо. Згодом, коли робота сфери гостинності відновилася, я прийшла на здачу барної карти до бар-менеджера закладу, у який влаштувалась офіціанткою, і першим його запитанням після цього було: «Ти випадково не працювала бартендером?» Вільних вакансій на барі не було, але я горіла бажанням працювати там. Вихідні проводила на роботі, розпитуючи хлопців про бар, була барбеком у вільний час (грубо кажучи, за «дякую»). І от за кілька місяців звільнилася вакансія, і я почула заповітне: «З понеділка виходиш на зміну, ти в команді». З того часу ентузіазм і бажання створювати щось нове для гостей тільки збільшився.
У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Я вважаю вчителем кожну людину, з якою коли-небудь стояла за стійкою. Думаю, у нашій справі головне гасло «From bartenders to bartenders». Микола Прибула – бар-менеджер, який повірив у мене та вперше взяв на роботу бартендеркою у Хмельницькому. Що тут говорити, після цього ми разом переїхали до Києва і зараз працюємо над одним проєктом, Gamondi Cocktail Bar. Також безмежно вдячна своїм першим старшим бартендерам, Анатолію Павлюку та Олександру Горпиничу, які витрачали купу сил та часу, щоб навчити мене всьому. Євген Соколов – друга людина, яка повірила в мене. Приїхавши у Хмельницький з майстер-класом та гостьовою зміною, він сказав: «Хочу, щоб ти працювала у мене в барі, переїдеш в Київ?» Як ви розумієте, переїхала. [сміється] Зрештою, на мою думку, ти сам повинен бути собі вчителем. Якщо в тебе є бажання розвиватися, ти знайдеш безліч шляхів для досягнення цілі. Я була «губкою» і намагалась від кожного перейняти щось корисне і потрібне мені.
Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Гадаю, немає ідеальної формули балансу, як і ідеального бартендера. Коли в команді люди, які люблять свою справу, все складеться так, як треба. Хтось з команди вигадує неймовірні смакові поєднання, але не може зачарувати гостей гостинністю. В той час, коли заради іншого – гості будуть повертатись знову і знову. Звідси і баланс.
Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Атмосфера складається з безлічі дрібниць. Інтер‘єр, освітлення, музичний супровід, напої, та головне – люди. Як я люблю казати: «Люди ходять на людей». Обожнюю готувати для гостей щось особливе, коли вони описують смаки, які хочуть відчути, а я намагаюся зробити з цього неперевершений напій. Гості хочуть відчувати себе особливими, а мені подобається дарувати їм це відчуття.
Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? На мою думку, це дуже суб‘єктивно. Не люблю, коли напою чи страві дають характеристику «смачно» або ж «не смачно». Скільки людей, стільки й смаків. Недооціненими вважаю ботанікали та біттери загалом. Дуже цікава та багатогранна тема. Також не уявляю, скільки авторських смачних коктейлів готують бартендери по всьому світу, які гідні стати світовою класикою.
Три найкращі бари України, крім того, у якому ти працюєш. За останній час дійсно хороших місць в Україні побільшало, тому важко обрати. Але мій топ: Loggerhead (Київ), Parovoz Speak Easy (Київ), Flacon (Одеса).
Три найкращі бари, у яких ти встигла побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Atlas (Сінгапур), El Copitas (Санкт-Петербург), Benfiddich (Токіо). Не пощастило побувати в якомусь з них, але сподіваюсь – це питання часу.