Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

20 спиртзаводів продали за понад 1 мільярд гривень. Запитуємо в директора «Укрспирту», як проходить приватизація галузі

До 2020 року у світі залишалося лише дві країни, де виробництво спирту було повністю монополізоване і належало виключно державі – Україна та Білорусь. Але торік в Україні почали реформу спиртової галузі: ліцензію на виробництво спирту дозволили отримувати підприємствам будь-якої форми власності, а заводи держпідприємства «Укрспирт» почали приватизовувати.

Загалом у 2020 році продали 20 спиртзаводів, це майже 1,3 мільярда гривень, які надійдуть до держбюджету. Найдорожчим став спиртзавод на Полтавщині – лот пішов з молотка за понад 230 мільйонів, а початкова ціна зросла удесятеро. Приватизація має завершитись у 2021-му і покликана демонополізувати галузь, вивести її з тіні й залучити нові інвестиції, розповідає виконавець обов’язків директора «Укрспирту» Сергій Блескун.

Barout розповідає, які заводи уже приватизували, чому це важливо та що це може дати державі.

Що продають

В Україні є 81 спиртзавод: 41 входить до складу держпідприємства «Укрспирт», яке було створене у 2010 році як правонаступник концерну «Укрспирт» (що об’єднував усю спиртову галузь країни). 37 спиртзаводів досі належать концерну, ще три – іншим держустановам. У задовільному стані й працюють нині лише близько 20 заводів, інші – або в занедбаному стані, або не працюють.

1 липня набув чинності закон, що скасовує державну монополію на виробництво спирту. У межах процесу приватизації продаватимуть як працюючі заводи, так і не працюючі. В межах першого етапу приватизації планують продати спиртзаводи, які належать держпідприємству «Укрспирт» (41 завод). Інші заводи поки на етапі підготовки до приватизації (імовірно, через заборгованість підприємств).

Процедура така: ДП «Укрспирт» передає пропозиції щодо приватизації для Мінекономіки, а міністерство, своєю чергою, передає дані у Фонд держмайна. Потім фонд виставляє завод на аукціон на платформі Prozorro, розповідає у коментарі Barout виконавець обов’язків директора «Укрспирту» Сергій Блескун.

«На першому етапі приватизації у 2020 році на аукціони будуть виставлені 30 спиртових об’єктів, які входять до складу ДП «Укрспирт». Йдеться про заводи, робота яких була припинена через відсутність необхідності у виробництві такої кількості спирту держпідприємством. Однак ці об’єкти перебувають в робочому стані й готові до запуску хоч завтра. Другий етап – на аукціони будуть виставлені заводи, які зараз активно функціонують – це станеться на початку 2021 року», – пояснює Блескун.

Першим продали Немирівський спиртзавод, що на Вінниччині. Це один з найбільших і найстаріших в Україні (заснований у 1872-му). Угода про його придбання стала історичною – так в країні з’явився перший приватний власник спиртзаводу, а «Укрспирт» перестав бути монополістом у галузі. Купила його у жовтні компанія «ЛВН Лімітед» (якій належить бренд Nemiroff) за 55 мільйонів при стартовій ціні 49 мільйонів. «Nemiroff придбала завод, адже стратегічно та історично це – інвестиція в майбутнє. Однак, разом із тим, Nemiroff поки купує спирт в ДП «Укрспирт», – пояснив Блескун.

Немирівське МПД

Перелік приватизованих заводів (станом на 30 грудня 2020 року):

  1. Немирівський спиртзавод (Вінницька область), 55 мільйонів – «ЛВН Лімітед»
  2. Артемівський спиртзавод (Харківська область), 50 мільйонів – ТОВ «Альтернатів Енерджі Сорсес Солар»
  3. Овечацький спиртзавод (Вінницька область), 53 мільйони – ТОВ «Амеланд»
  4. Лопатинський спиртзавод (Львівська область), 50 мільйонів – «Офіс інвестицій»
  5. Суходільський спиртзавод (Львівська область), 60 мільйонів – ТОВ «Фінанс-Сервіс Плюс»
  6. Бершадський спиртзавод (Вінницька область), 19,8 мільйона – ТОВ «Аква Солар Інвест»
  7. Марилівський спиртзавод (Тернопільська область), 120 мільйонів – Zernoff (Молдова)
  8. Козлівський спиртзавод (Тернопільська область), 59 мільйонів – ТОВ «Бізнес-Ініціативи»
  9. Залозецький спиртзавод (Тернопільська область), 80 мільйонів – ТОВ «Глермонт Трейд»
  10. Хоростківський спиртозавод (Тернопільська область), 55 мільйонів – ТОВ «Вест Вей»
  11. Лужанський спиртзавод (Чернівецька область), 21 мільйон – ТОВ «Агро Бізнес Віп»
  12. Мартинівський спиртзавод (Вінницька область), 84 мільйони – ТОВ «Сучасна комерційна нерухомість»
  13. Довжоцький спиртзавод (Хмельницька область), 61 мільйон – ТОВ «Сучасна комерційна нерухомість»
  14. Вишняківський спиртзавод (Полтавська область), 234 мільйони – ТОВ «РесурсПромЗахід»
  15. Інше майно Вишняківського спиртзаводу (Полтавська область), 23 мільйони – ТОВ «Сучасна комерційна нерухомість»
  16. Кобиловолоцький спиртзавод (Тернопільська область), 81 мільйон – ТОВ «Регіон Комплект»
  17. Мишковицький спиртзавод (Тернопільська область), 12,9 мільйона – ТОВ «Золотники-Агро»
  18. Борокський спиртзавод (Львівська область), 55 мільйонів – ТОВ «Компанія Клімат Плюс»
  19. Воютицький спиртзавод (Львівська область), 48 мільйонів – ТОВ «Сучасна комерційна нерухомість»
  20. Великолюбінський спиртзавод (Львівська область), 55 мільйонів – ТОВ «ОПТ Манія»

Хто може купити завод

Українські спиртзаводи можуть виробляти не лише харчовий спирт (таких заводів лише 30, і працюють не усі). Є й ті, які виробляють чи виробляли технічний спирт, біоетанол (біопаливо). Тож потенційними покупцями можуть бути не лише виробники алкоголю, а й фармкомпанії, агрокомпанії, виробники автомобільного пального. Заводи, які не працюють, у Фонді держмайна пропонують використовувати як промислові майданчики.

Оскільки першими продають переважно заводи, які стояли, то більшість інвесторів – не алкогольні виробники. Наприклад, Артемівський спиртзавод на Харківщині приватизувала компанія «АЕС Солар», яку заснували для будівництва наземної сонячної електростанції. А Овечацький спиртзавод у Вінницькій області придбала компанія «Амеланд», яка працює в сфері геології та геодезії.

Вишняківське МПД в Полтавській області

«Дійсно, зараз ми бачимо, що серед тих, хто виграв аукціони, лікеро-горілчана промисловість не переважає. І це логічно. Тому що горілчанники орієнтуються на купівлю тих заводів, в яких зараз відвантажують спирт. Вони знають про ці заводи, та про якість спирту. А такі об’єкти на приватизацію стоять в останній черзі – перший квартал 2021 року», – пояснив Блескун і додав, що лікеро-горілчаний бізнес зайде на купівлю саме тих заводів, які зараз функціонують.

Які є ризики

У критиків приватизації є побоювання, що нові власники спиртзаводів після приватизації звільнять усіх працівників, а самі заводи поріжуть на металобрухт. Та є дві ключові умови приватизації, пояснюють в «Укрспирті». Перша: бізнес має зберігати вид діяльності заводу до 1 липня 2021 року. Друга: підприємець має залишити 70% персоналу (щоправда, теж до 1 липня 2021 року). Тобто в майбутньому нові власники заводів можуть звільнити персонал – а це загалом понад 3 тисячі працівників.

Є також ризики для бізнесу інвесторів. Але держава намагається захистити їхні інтереси, обмеживши імпорт спирту до 2024 року, кажуть в «Укрспирті». Також дозволи на будівництво і введення в експлуатацію нових спиртзаводів надаватимуться тільки з 1 липня 2021 року.

Чому це важливо

У 2019 році об’єми тіньового обігу спирту в Україні досягали до 60% від виробництва, через що бюджети різних рівнів щороку втрачали від 8 до 10 мільярдів гривень. «В Україні є горілчані компанії, що зовсім не купують сировину у ДП “Укрспирт”, але при цьому продовжують випускати алкогольну продукцію. Є псевдохімічні та псевдолакофарбові заводи, що нелегально виробляють спирт», – коментує Дмитро Сенниченко, голова Фонду держмайна. Частими є махінації на самих заводах: сировину закуповують за завищеними цінами, спирт продають за заниженими, підприємства продають необлікований спирт і не сплачують податки.

Тож передусім приватизація покликана вивести галузь з тіні та знизити корупційні ризики: за підрахунками «Укрспирту», загалом за спиртові активи планують виручити близько 2 мільярдів гривень. Крім того, очікують, що до бюджетів надійдуть кошти, які були у тіні (8-10 мільярдів гривень на рік). Також приватизація дозволить заощадити гроші (майже мільйон гривень), які витрачали на обслуговування заводів, що не працюють. У Фонді держмайна переконані, що реформа стимулює внутрішнього (і не тільки) інвестора до розвитку галузі, як наслідок продукція стане конкурентоспроможною і зможе вийти на експорт.

Статті на цю ж тему